Робота автоматичної системи поливу

Система поливу функціонує наступним чином: насос з встановленим на ньому прес–контролем, поєднує в собі реле тиску, датчик сухого ходу та гидроамортизатор, подає воду з ємності або природного джерела води (ставок, річка) в магістральний трубопровід (подає лінію). При досягненні певного тиску автоматика відключає насос.

На магістральному трубопроводі, в різних місцях ділянки по одному або групами розташовані електромагнітні клапани. До них від контролера підведена слабкострумова ланцюг управління (24 V). По команді з пульта (контролера) у встановлений час відбувається послідовне включення і відключення зон поливу. Напруга відкриває клапан, і до окремої групи головок надходить вода. Тиск при цьому в системі падає, і реагує на це автоматика включає насос. Коли послідовно відпрацюють всі зони на ділянці, тобто цикл поливу буде завершено, і останній клапан закриється, тиск знову зростає і система відключається. Кількість циклів поливу і час роботи однієї зони програмуються на пульті і можуть бути змінені в залежності від погодних умов.

Якщо пішов дощ, датчик дощу відключає систему до того часу, поки він не пройде і не виникне необхідність продовжити зрошення. Датчик дощу виставляється на певний рівень опадів.

Датчики вітру і заморозків встановлюються набагато рідше і їх призначення — не допустити поливу в мороз і при сильних поривах вітру (щоб уникнути намокання будівель).

Слід згадати, що кількість головок на одній лінії та кількість ліній обумовлено розміром ділянки, вибором типів головок, продуктивністю насоса. При цьому максимальний обсяг викидається за один цикл води не повинен перевищувати обсягу накопичувальних ємностей (якщо немає природної водойми). Інакше насос буде відключатися, і нормального поливу не буде. Щоб уникнути цього необхідно правильно запрограмувати полив і мати достатній обсяг води.

Обсяг води, необхідний для ділянки, залежить від його розміру і норми поливу, визначається кліматом, грунтом і видами рослин. У більшості місць газони вимагають у найспекотніші місяці 40-50 мм води в тиждень, що становить 40-50 л на 1 м кв або 4-5 м куб на одну сотку, відповідно в день до 0,7 м куб на одну сотку. На ділянку в 10 соток зрошуваної площі потрібно 7 м куб води в день. Якщо розділити полив на 2-3 циклу, то буде цілком достатньо двох ємностей по 2 м куб або навіть однієї, так як в основному норма поливу для нашої зони становить 25 мм води в тиждень.

Монтаж системи автоматичного поливу в умовах середньої смуги можна проводити в будь-який час, крім зими, коли земля замерзла. Якщо на ділянці вже є газон, то його можна акуратно зняти, а потім, після закінчення монтажних робіт, укласти на місце. Сліди від земляних робіт стають непомітні через 1,5–2 місяці. Якщо ландшафту немає, то копають траншеї і укладають труби перед засипанням родючого грунту під газон. При цьому необхідно мати чіткий дендроплан, ще краще — вже висаджені дерева і чагарники, насипані гори і намічені квітники, інакше переробки внаслідок неточності сильно збільшують обсяг роботи. З цим слід рахуватися.

Помимо этого при монтаже приходится проходить под дорожками, заводить трубы и кабель в здания. Здесь следует получить от хозяина информацию о проведенных ранее скрытых работах (трубы, кабель), чтобы не повредить их. Следует профессионально подключаться к источнику воды — для налива емкостей — и к электропитанию, чтобы не повредить коммуникации. При договоренности о монтаже заказчику желательно предоставить монтажникам план участка с дендропланом — для составления проекта — и информацию о строительных работах. При отсутствии или неполноте данных информация уточняется на месте.

Після закінчення монтажу системи виконавці надають замовнику гарантійні зобов'язання, інструкції, виконавчу зйомку (акт прихованих робіт).